Gekalo

  Вона змарнувавши достатньо часу вранці, нарешті змогла дісталась  вечора. Складно але потрібно складати скудні пожитки, щоб прочитати про «колись кололо по колу»   Коли ця істота треться об твоє коліно - ти розумієш, що втрачаєш контроль. Коли Ви дійсно розумієте, що контролю не має - розумієте, що не втрамати нічого. Коли нічого не втримати, то нікого не покарати. Коли ніхто не покараний, лишається замивати рани й продовжувати продовження. Коли продовжувати нічого, потрібно скоротити сказане до мінімуму , до мовчанки. Коли мовчанка набридає, то нічого не лишається, тільки кількома, комами протягується відмовка.  Коли вона зрозуміла, він пізно ліг спати….  

Миттю та без слів, а вийшло миттєво й безслідно. «Ти все ж продовжувати думати, що це сіре пальто саме твоє?» І знову зупинка, трамвайні колії ледве не змочують взуття кип’ятком, котрий кипить з автомобільних шин та дороги. Незнайомка поруч, трішки сильно кашляє, певно протяжний марафонець нікотину або тільки фон на цьому місці. Вхід. По вікнах стікає той же кип’яток, наче ливши в горнятко гіркоту з ароматом зерна або листя, ти не торкаєшся виправляти порожнечу, між власними потребами та сірими обіцянками. Раптово, холодний смак води заповнює порожнечу. Повно людей бовтаються у воді, водій знову зупиняється, щоб набрати повний ковток повітря й знову занурюється. Хочеться, й заповнити, й одночасно змити водою порожнечу, але вона і є всім. І чайником, і чашкою –в одну мить: трамваєм та колією – одночасно в перед миттєво, і люди, і порожнеча – разом.