«РІЗНИЦЯ» …….але комета пролетіла, коли в дитинстві, за проханням батьків, повз під столом. А далі вже не було… Знаєш, непотрібні кроки, коли міряєш калюжі, а глибокі води залишаєш сестрі, що пише етюди в червоній сукні. В тих романах буває по-іншому, поклавши на полицю клясер лишається вихвалятись колекцією лиць. От Світла Жюлі, досі не забуває стукіт барабанів, що є ритмом нерву, бо відправляла сигнали на все тіло, а той дивний японський музичний інструмент, що схожий на сопілку, заспокоював відразу, й образи в молитовнику, й образи в блокноті. Хочу виправити дурниці, кожного дня дивлюсь на тінь від гілок того дерева, що був їством й ці візерунки Роршаха кохають емоції й живуть ними, да і байдуже, що на гойдалці постійно нудить, а абат Ерер та брат Медарт спростовували «широко закриті очі», засуджували слова пояснень в темній кімнаті за сльози що стікали на плече. Перегорнув, зав’язавши лясе волоссям. Біля келії смердить мегаполісом, а солов