Gekalo

                          «Початок на кінці»                                                                                                                                                                Ebrius nauis pergit supernatet, in mare.       У вікнах п’яних митців та у віках різних епох ти вирізняєшся власним німбом – вінком стриманості та пам’яті. Ти виключно згадка минулого, хоча певні персони закидають, що без тебе неможливо жити. Вони намагаються  бути з тобою, вони померлі минулі генії та привиди. Моя леді, людська леді циклічна та непередбачувана, збережи нас та власну пам’ять, нашу пам’ять!      Ти крутишся по колу в мантії мандрівників та ледарів. Вони хочуть тебе зґвалтувати, щоб спростувати власну тупість й псевдо інтелектуальну могучість. Всесвіт, мантри, релігії, астрологи, знахарі, війни, таємниці – ти все. Ми смертні тварюки боїмось твого кінця.       Ми обнуляємо  тебе, бо хочемо дізнатись власний й твій початок. Віримо кожному посланнику епох, ст

                 « Puta   maid of Ukraine »  Своєрідна еволюція сучасної моралі,  її немає. Нас влаштовує все – дивимось або читаємо те, що з часом вб’є. Дотримуємось та сприймаємо, що раніше уникали, дурням та сприймачам будують нові доктрини. В журналістиці, хаос, пиши що хочеш та наголошуй на свободу думки, авторства, аналітики мало, та кожен, майже  письменник або псевдо-інтелектуал. Це не бізнес-план, а ідея телепрограми, де приклад моралі зневажається, хоча, вирішує проблему. «Мильні» ток-шоу, наразі модні, що ж тоді «в ногу з модою» !!!      З початку нечувана ідея, з припустимої можливості майбутнього України – проституцію легалізували. Припустимо жінку легкої поведінки «на пенсії», яка нічого не вміє, крім приносити задоволення. Вона ведуча програми. А ідея така, можливо не нова, в студію приходить дівчина або жінка та радиться як правильно вести сексуальні відносини з чоловіками це так правило не впевнені в собі персоналії в яких складні відносини з чоловіками

                                              Філософія філофобії   Для Дами з Роттердаму    Нами з дитинства маніпулювали, наполягаючи, що люди ілюмінати ілюзорного простору з хроніки слайдів в зірницях, дурні та приймачі псевдо реальної уяви клоунів. Весь час ніколи не робив завчасно. Запізно запевняти свій глузд, я згадав початок. Рейхенбах прірви крізь простір та час. Те що про теорію інформацію в моїй реальній абстракції та протекції пристрасті. Час став частинкою…Стоп. Не варто згадувати згадки про реальну фатальну примару.   Так і лишилась мрією,  мені не вдалось зупинити раньозапізнілі дні в аморфному ефірі мрій на Землі… Мабуть більше не дізнаюсь тепла витонченості та краси вічності, тільки картинки в голові. Так і не встиг насолодитись фатальним поглядом на полотні дами з Роттердаму, запевняли, що це Вавилон з Вени, ніжножорстока та комічна кисть майстра написана різними тінями. Рука торкається її полотна і тут я знизу, потяг до жінки, їду в потягу до міста Лева. Зах