Amor omnia vincit
Місяці стримувався. Місцями не гуляв, лиш танцював та кричав навіжені мотиви гучних п'янок "на Франка" та блукання по парку в капелюсі з вічними гостями, що зібрались на ліхтарі й кусали цікавістю історій в моїх покаяннях. В кольорових лініях знаходив веселку, що сміялась з щасливого дурня підсуваючи, то 3 книги, то Кроулі на ранок. А у вечері відчував ритм зелених очей в червоному, що відбивали дежа-вю за минулим у спалених аркушах тоді ще у віршованому змісті. Подарунком був Фромм, чому не Флобер? Тема ж одна. Чекаю на приїзду
Місяці стримувався. Місцями не гуляв, лиш танцював та кричав навіжені мотиви гучних п'янок "на Франка" та блукання по парку в капелюсі з вічними гостями, що зібрались на ліхтарі й кусали цікавістю історій в моїх покаяннях. В кольорових лініях знаходив веселку, що сміялась з щасливого дурня підсуваючи, то 3 книги, то Кроулі на ранок. А у вечері відчував ритм зелених очей в червоному, що відбивали дежа-вю за минулим у спалених аркушах тоді ще у віршованому змісті. Подарунком був Фромм, чому не Флобер? Тема ж одна. Чекаю на приїзду
Інколи одобрював солодкий смак "Житньої сльози" лиш варто пити таку, щоб не лити гіркі, краще підбадьорювати, чим тягнути та бадьорити сонних співців. Наскільки забув все, що ладен заплатити копійчаними монетатами за кожного дурня, котрий забажає скористуватись доступністю твого тіла. Моя ціна час, він зробив мене щасливим. Одне по колу, що лиш про обіцянку написати про тебе за три по 12, але помістилось на 2 аркуші чеку, що так люб'язно віддала продавчиня за пакет з дріб'язком.
Щасливим був з тобою лиш раз, шкода, що з першого разу не зрозумів. Хочу зробити виключення, одній тобі, колись моїй Лер, обіцяв в невідправлених листах не писати про неї, але порушував постійно обітницю, так для тебе таких виключень не буде. Вважай - це подарунком, кожної секунди згадок про мене.
А саме прикро, що не тримаю більше зла. Бажаю всього щасливого, як було мені тоді з тобою в мене вдома, я вимикав телевізор з розетки, а ти лежала гола обіймаючи біле покрило, чи то білим покрив, нажаль не згадаю й як є зараз мені, де зелені очі в черному щасливі поруч. Хочеться, лиш сміятися навзаєм дівочим мріям. Й ніколи більше не триматись за поручні та боятись стін, що постійно падали на спину. Обіймати щасливих сестер, постійно холодними руками та міряти довжину смуг на дорогах та відрізати з Прокрустом язики новоязових співців. За кимось лунає дзвін, якщо забереш квітку з вуха запрошу на річницю нашої смерті.
Комментарии
Отправить комментарий