«Духовні кочівники з державою»

                                 Боротьба – робить націю воїнами, а не громадянами.

«Як керувати державою?»

     Про яку геополітичну орієнтацію може йти мова, адже за всю історію Україна розділялись на територіальні шматки. На наційну свідомість втручались втручалися різні імперії, культури та ментальності. От і звикли бути постійно з кимось. Ми досі не навчились керувати держаною та бути об’єднаною громадою в державі. Втрачали територію та знову її об’єднували історія тому підтвердження.  Нас не вчила історія, бо ми її просто не усвідомлювали, коли нестабільно ми не показували власний характер. Звісно, можна говорити про історично-культурні утиски та геноцид, але скажу в нас як у нації  не залишилось єдності та наційності до сьогодні.  Не вміємо керувати державою, бо ніхто й не вчив.  Бо і звикли як тільки закріпились як  територія шукати з ким бути. Це є самодостатня Українська держава?

«Хто допоможе?»

   Звісно, боротьбу за незалежність  в нас не забрати. От, і звикли боротись, а не зберігати те що маємо в країні та саму країну. Постійно тягнемось до великих держав, а вони нами й користуються в своїх інтересах. Досі просимо допомоги в Європи, серйозно? За 300 років нічого й не змінилось.  Якщо є і спроби побудувати власне, то за невдалими історичними шаблонами для українців.

   Українці нація ідентична ,як показує історична та сучасна практика модель  інших країн, що вже побудували сильну державу нам не підходить. Перше – це старий ментальний  залишок, що котрий зміниться за зміною поколінь та народженням української інтелігенції. Друге, нам не зрозуміла байдужість до держави, адже асоціюється в більшості українців з політикою. Третє – навчитись думати та відкрити свідомість та усвідомленість нас як націю самими українцями. Рішення хороше інформаційне поле, хоча його не буде в моєму поколінні, бо пропаганда зі сторін і внутрішня – зупиняє наційно-духовний зріст.

«Державні надбудови»

   Треба виховувати в собі самодостатність та відкинути нашарування нам чужого від імпералістичного «совка» до «націонал-соціалістичного» напрямку. Що друге, тільки показу боротьбу, а не індентичність та своє причиною суперечок як на нашій територій так і сусідній державах, що й допомагає маніпулювати та стравлювати різні нації, роблячи їх ворогами й перша, настільки зібрала модель в собі нам чуже, що й «допомогла» території України об’єднатись. Воно не є забутим: ні в думках, діях чи поглядах більшості українців. Звідти ми й моделюємо державу, адже досвіду немає, як і пам’яті, щоправда приправляємо трішки капіталізму і виходить гідбрид з котрим не справитись.

«Власна модель»

   Культурні суперечки в нації -  її неминуча загибель. Невдалі спроби об’єднання, показали розбрат між громадянами, що більш загострили ситуацію в державі. Шукати вирішення об’єднання нації не повинні  історики, адже це ще більш розколює націю, не журналісти, що пропагують різні інтереси, не політики, бо вони і виховані на старій системі держави. Потрібно, знищити державу, щоб відродити її, потрібно помирати, а новонародженим поколінням вчитись читати на Сократові та Макіавеллі, а  думати з Заратрустрою.