Інтерактивна журналістика

                                             «В наше время люди узнают о том, что они думают, по телевизору» - Виктор Пелевин «Generation «П» 

  Часом здається, що класичні медіа вже  застарілі для нової аудиторії. Класичні посилання та журналістська мова не цікавить нікого. Світ інтерактивний, не достатньо просто висловлювати думку та факти, а потрібно спілкуватись з аудиторією. Четверта журналістська стіна впала, наразі потрібно не тільки зацікавлювати людей власним контентом, а вести діалог з нею.  Причина цьому – це популярність соціальних мереж та інтерактивних відео платформ. Нове покоління аудиторії вже подорослішало на відеохостингу Ютуб і сучасні журналісти досі не зрозуміли нове покоління  та нові тренди. Наразі журналістові, як відео блогеру потрібно чітко знати власну аудиторію й випускати  контент для них. Стає складніше не просто інформувати, а й стримувати людей на власному контенті, бо аудиторія не стабільна та шукає інші платформи та медійні продукти.  Звісно класичні норми привернення мас лишились незмінними. Скандали, вбивства, секс, сміх, але й ці доповнились та поєднались: іронією, постіронією, сарказмом, метаіронією та постправдою. Нове для журналістики – це хайпові теми, що всіх на слуху на цьому можна привернути аудиторію. Блогери виховали аудиторію, що слідкує за трендами, зі свого боку вони інформували та стримували їй, через скандали, плітки та секс.

    Ми довго можемо вести дискусію про журналістську етику, кодекси та норми закону, але більшість аудиторії просто не цікавий консервативний, класичний  контент. Інтернет вседозволений, лише чорний екран та інформація на будь-який смак та інтерес. Журналістика застаріла і віддаляється від мас і займає відсторонену позицію з суспільними смаками та інтересами. Замість того, щоб пристосуватись та спілкуватись на одній мові з аудиторією, журналістика запозичила інтерактивну платформу та взяла класичну рекламу.

    Рекламність журналістики є – це не обов’язково рекламування бренду, ні – це подання інформації як товару, якісну чи ні, залежить від інтересів. Нівелювання суспільною думкою, зміна та зіставлення понять, ось що пристосувалось до журналістики. Нативна( контекстна, прихована) реклама, а наразі нативність в журналістиці є пропаганда цінностей, що впливають на суспільну думку. Всі стандарти рекламних кампаній вже прослідковуються на сьогодні. Люди вже не  тільки «хавають» інформаційні  продукти, а діляться відходами з іншими. Ми вже не будемо говорити про громадянську журналістику, котра витісняє класичну журналістику. Наразі кожний журналіст, хто має соціальні мережі. Цікаво провести аналіз як впливає людський вибір на суспільну тематику від друзів та аудиторії інтернет мереж? Кожний гортає сторінку з публікаціями і сприймає той світ, як і реальний, адже ці люди є на знайомими так і віртуальним. Чи впливає цей інформаційний вакуум на світогляд людини? Бо кожний пропускає величезну купу різної інформації і людський мозок та психіка відфільтровує її. А що краще лишається в пам’яті, зміст та структура, факти чи прізвища, ні – лишається думка та ідея матеріалу чи продукту.

   Мені здається, що нова зміна є і те що колись ми говорили і слідкували в інтернет мережі вже є в сучасному житті. Люди почали спілкуватись, жартувати, думати, так як, колись ліричні герої у фільмах або текстах, але все з поданням віддаленості від реальності, певна завіса впала інтернет став реальним життя.