«Гра  по центру – життя на сцені»  

Чому ми згадуємо видатну людину тільки на роковини смерті або народження? Чому розуміючи це, ми таки згадуємо це поняття тільки на роковини? Мені не тяжко згадати, а тим паче написати про видатного земляка Івана Карпенка-Карого. А чи Ви згодні читати про геніальну постать, корифея  драматичного українського театру?

                                                         Вічна пам’ять у вічності знань

   Щоб увічнити в пам’яті певну персоналію в уяві людини  потрібно згадувати про геніїв повсякчас. Але за рутинністю існування соціуму все складніше віднайти час для прочитання цікавої літератури або «ілітарного контенту». Бо ж парадигма: це «цікаве» тільки для людей котрі є знавцями певної галузі або системи галузей. Відверто нудні монографії, книги не може прочитати пересічна людина. Як же зацікавити пересічну людину до термінологічного поняття «наукове знання»? Отже, право на існування має рішення, що цікавий контент він має місце бути в медійному просторі, адже, людська цікавість невід’ємна складова життєдіяльності. І через цікавість ми зможемо згадувати не тільки на роковини.

    До Вашої уваги презентую топ-10 цікавих фактів про людину, котра вкарбувалась соціальну пам’ять українців, мене та моїх земляків актора та драматурга Івана Карпенко-Карого.

10 місце:

    «Карпенко-Карий» псевдонім, справжнє ім’я Іван Карпович Тобілевич. Псевдонім він взяв за ім’я батька та улюбленого літературного героя Гната Карого – героя п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля» . Гнат Карий – одна з його найперших його ролей в театрі. 

9 місце:

    Мати Івана Карпенка-Карого була кріпачкою-покоївкою в сім’ї панів Золотницьких, а потім її покохав прокажщик  Карпо Тобілевич(батько Карпенка-Карого) та викупив з кріпацтва.

8 місце:

    Брати та сестра Івана Тобілевича: Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті – це плеяда корифеїв українського театру.

7 місце:

   За ініціативи батьків чотирнадцятирічного Івана забрали з гімназії та віддали працювати до концелярії в Єлисаветграді( наразі Кіровоград) Синонімічне поняття чиновництво, тобто випивка, карти та хабарі пригнічували хлопця і той втік додому, йшовши пішки 50 верст( близько 60 кілометрів).

6 місце:

   Героями його п’єс були люди котрі були арештовані, чиї долі занапастило важке життя. Коли він був секретарем поліції в Єлисаветграді, адже Іван Карпенко-Карий не брав хабарів та рівно ставився до всіх людей не залежно від статусу.

5 місце:

   Як «особу неблагонадійну» його звільнили зі поста секретаря єлисаветградської міської поліції. Іван Франко з цього приводу сказав, що царський уряд втратив тоді поліційного пристава Тобілевича, а Україна придбала драматурга Карпенка-Карого.

4 місце:

   Деб’ют як письменника журнал «Рада» надрукував його повість «Новобранець» Але надалі інтелігент писав виключно драми.

3 місце:

   Місце його дружби посів Марк Кропивницький, вони разом були чиновниками, а згодом разом організували драматичний гурток.

2 місце:

   Іван Тобілевич грав Назара, а його дружина Софія Тобілевич – Галю за п’єсою Тараса Шевченка «Назар Стодоля». Пізніше на честь головних героїв подружжя назвали своїх дітей, а другу доньку назвали Оринею – іменем героїні з поеми «Невольник».

1 місце:

  Геній театру ніколи не починав писати п’єсу не вигадавши її в голові цілком, а потім починав писати нічого не помічаючи навколо.

   Певні уривки з життя  дають можливість суб’єктивно розмірковувати про життєдіяльність персони. Проглядаючи топ, дорогий читач, можливо тільки ознайомиться з видатним актором та драматургом Іваном Карпенком-Карим. Ці факти безперечно цікаво, але, щоб ознайомитись з життям митця, потрібно прочитати або подивитись виставу хоча б на одну з його п’єс, адже в кожну він вкладав часточку свого життя,  думки, переживання. Своє натхнення він вкладав  для сцени, отже для людей.