« Країна мрій »

- Чому ти мене ображаєш ? – запитала Маленька дівчинка Оля.

- Я не хотів , ти мене неправильно зрозуміла .

  Хлопчик-Вовчик,  не подумавши, завжди  говорить образливі слова . Але це ненавмисно , просто живе у своєму світі , але бачить своїми світлими оченятками – щиру , веселу дівчинку, яка ладна цілувати собак та називати їх « Бімом» . Хлопчик-Вовчик , чомусь , не любить та завжди їх кривдить.  Маленька дівчинка Оля та грайливий Бімчик завжди разом граються . Вовчик з них сміється та глузує. В Олі є мрія , щоб люди , тварини , будинки , дерева розмовляли . Була спільна мова з пташками , небом і навіть – показати Вовчику  світ -  не жорстокий і що зла не має. Так кожної ночі . Маленька дівчинка Оля зі сльозами лягає спати . Сни у неї  повітряні , легкі , як подушки, що літають по кімнаті , а матрац завжди падає на підлогу . І  їй сниться мрія : « … Добро б’є мечем зло . Коли зло мовчить , а радість стрімко б’ється  у серцях людей , а у будинків не тільки лице хороше , а й стріха не тече, там не має обіцянок , які ніколи не виконують … Де щирість та правда написана в очах…»

      Вона прокинулась від поцілунку Бімчика . Сварки та чвари з Хлопчиком-Вовчиком – це лише сон. Маленька дівчинка спала уві сні  . І зараз більше не плутає  реальність та сон, ніколи не сумнівається, обирає тільки світло в очах Хлопчика-Вовчика . Вони живуть разом у своєму світі – у країні мрій .