…Зміни котрі відбулись це згадки, а наразі фантомні звуки – це телефонні гудки. Його куртка має доволі повільні але сильні рухи. Порухи про різну чорнуху чують вуха. Ні згадки, ні малюнки – нічого,  блаженні миттєвості, як прохані гості – секс наповнений силою туманності. Вигуки маленьких та нікчемних на площах міст, голосах хриплість та думки поблажливих коханок. Шанобливих, поважних, де поваги на терезах відваги, підперезані батогом. Натовп, він же напханий трамбуванням комендантських комплексів, альтернатив – шум та негатив. Мотиви, що за часи змінюються за потребами іншого, тих що плутають, а інколи виховують шмагаючи ідеями. В холодному бетонні чуємо відголоси, стрижемо голови кидаючи волосся від волелюбності. В рамках шляхів є вплив, у житті є вибір та «вільна ріка», а у «Ау!» - вигукнемо в хаосі не почути шуму, дума потрібних сум, порахувати треба як і заробити – проблемних сліз й грошей. ( Він впав в екстазі написаного , шум музики та почуття вразили як ніколи, нікого, нічого писати більше, наразі)